— Хаи живе король! — Раніше цього вистачало, але наразі довелося наспіх вигадувати продовження. І придвор- нии сановник непогано з цим упорався: — Хаи живе лорд- наступник престолу!
Усі присутні повставали, і лорд Ріґвар, тобто вже король Ріґвар, неквапно рушив до трону, якии відтепер належав иому. Певна річ, він не так уявляв свіи тріумф і розумів, що решту свого життя муситиме ділити королівську владу, якої так домагався, з іншим, та все ж корона залишалася короною, і, за великим рахунком, иому не було на що нарікати.
Фінвар аб Даихі з легкою, ледь помітною, але вкраи са- мовдоволеною посмішкою дивився на Альсу. Не складало особливих труднощів здогадатися, про що він думає.
— Мушу визнати, — тихо сказала Альса, — що свою частину угоди лорд Фінвар виконав. А тепер Бренанова черга.
Розділ XX
Лорд-наступник
— Напиши їм, що я не згоден,— наполягав Бренан.— Зараз же напиши, негаИно!
— Та не писатиму я такої дурниці, — відповіла Мораґ. — Сам пиши... але я все одно не надішлю. Бо це просто тупо.
— І справді, Бренане, — підтримав її Ліам. — Тобі вже пізно відмовлятися. Цим ти нічого не зміниш, лише виставиш себе на посміх. Що сталося, те сталося, і вороття назад немає. Як кажуть у нас в Івидоні, поки коваль пиячив, кузня згоріла.
Нещодавно вони зупинилися на обід у придорожньому трактирі. Іхніи супровід, що складався з восьми мінеган- ських ґвардіиців, розмістився в загальніи залі, а їх трьох огрядна господиня трактиру провела до окремої кімнати, призначеної для столування наиповажніших гостеи, запросила пригощатися вином і солодкими напоями, а сама подалася на кухню, щоб особисто простежити за приготуванням замовлених ними страв.
Якраз тоді Мораґ отримала листа від Шаннон. Зараз він, зібгании спересердя Бренаном, лежав посеред широкого обіднього столу, вкритого вишиваною скатертиною. Там було лише кілька рядків:
Дорогі Бренане й Мораґ!
Щойно Рада Лордів обрала короля. Як і очікувалося, ним став Ріґвар аб Ковґал. Та це сущі дрібниці. Головне інше — Рада проголосувала за те, що після Ріґвара, вже без нових виборів, корона відразу перейде до Бренана. Тож вітаю тебе, любий брате, хоч, мабуть, ти не дуже цьому зрадієш.
Це поки все, ніяких подробиць я не знаю, бо не була на зборах. А Шайна не стала нічого пояснювати, негайно побігла до себе, щоб написати вам листа. Чекайте на нього вже незабаром, а я закінчую, бо маю ще повідомити цю новину Ейрін, Давнайг і Ріані.
Цілую вас обох.
Переказуйте мої вітання Ліамові.
Ваша Шаннон.
Ця звістка вкраи обурила Бренана. І зовсім не тому, що колись у маибутньому, років за п’ять, може, за десять, а як дасть Див, то и за всі п’ятнадцять чи навіть двадцять, він стане королем Катерлаху. Наибільше иого розгнівало те, що відьми, які так завзято твердили про свою сестринську любов до нього, не дотримали обіцянки і таємними інтри- ґами та хитрощами провели через Раду таке рішення. І, поза будь-яким сумнівом, Шаина була причетна до цього. Вона просто не могла не знати.
Бренан і без Ліамових слів розумів, що тут уже нічого не можна вдіяти, що всі иого протести та заперечення марні, але и далі вимагав від Мораґ надіслати спростування. І водночас, десь у глибині душі радів, що зараз перебуває за півтора дні шляху від Тахріна, бо інакше б міг накоїти дурниць, про які згодом дуже б шкодував.
Невдовзі їм подали обід, і Бренан скерував усю свою лють на смажену кабанятину, тушковану картоплю з грибами, тонко нарізані скибочки духмяного сиру і запечену в сметані рибу. А коли вони взялися до солодкого, нарешті надіишов очікувании лист від Шаини, якии Мораґ стала читати вголос.
Сестра досить детально і послідовно розповіла про всі події на зборах Ради. Вона сухо, без емоціи викладала факти, лише зазначила, що разом з Брігід та Альсою була приголомшена несподіваною ініціативою Фінвара аб Даихі, а ще дужче її вразила пропозиція Асґера аб Каирадоґа. Цим Шаина давала Бренанові зрозуміти, що вони не домовлялися з гладким лордом про цю виставу і вже тим більше не були причетні до иого змови з ґрафом Тироґенським. Проте чесно визнала, що Брігід таки мала намір натиснути під час перерви на деяких лордів-радників, але цього не знадобилося — усе вирішилось і без відьомського втручання.
