ПЕРВІСНА. У ВИРІ ПРОРОЦТВ

—  Так вирішили б ви, — заперечив Шимас. — Але я.

Зненацька під ними задвигтіла земля. Ріана миттю зблідла и напружилася, а вздовж леза її меча знову замерехтіли дрібні блискавки.

—  Хаи иому грець! — промовила вона. — Починається.

У Шимаса важко загупало серце. Як і Ріана, він відразу

збагнув, що означає це двигтіння, і через кілька секунд ио- го наигіршии здогад підтвердився. На півдорозі між ними та Драконячим Гніздом у повітря здшнялася хмара піску, і з-під землі вибралася двонога и дворука істота. Її можна було б визнати просто за високу та голу людину, якби не чорна, мов сажа, шкіра, непропорцшно мала голова і довжелезні руки, що звисали нижче колін.

Ріана негаино завдала удару, однак схибила — меч додав їи сили, але не влучності. Та навіть супутніх ґвевричних розрядів у повітрі цілком вистачило, щоб демон, ослаблении умовами земного світу, бебехнувся додолу и закорчив- ся від болю.

Утім, загрозу становив не він, а чудовиська, що ишли слідом за ним. Першим із тунелю вилетів велетенськии птах, точніше, крилатии ящір, і відьма, промимривши ма- дваллін", скерувала в нього другу блискавку, від якої він легко ухилився.

Тим часом з’явилося ще дві потвори — павучара завбільшки з бугая, в якому Шимас визнав даґванала, земноводне чудовисько, що часто зустрічалось морякам на віддалених островах, і незнаиома иому істота, схожа на сарану, збільшену в кількасот разів. Ріана, яка, судячи з усього, вивчала інфернальні сили набагато старанніше за теорію

передбачень, назвала її шінахайдом.

Демон щось прогарчав до чудовиськ, махнув рукою, вказуючи на південь від себе, і без подальших зволікань заповз у яму. Пісок довкола завирував, засипаючи тунель. Демон виконав свою місію, доправив на острів трьох чудовиськ, а сам відразу повернувся в Тиндаяр.

Усі три потвори не стали нападати на Шимаса та Ріану а дружно кинулися в протилежнии бік — навздогін Колвино- ві, якии, виконуючи наказ своєї пані, слухняно чимчикував до Драконячого Гнізда. Він маиже дістався схилу і був надто далеко для того, щоб розчути надривнии Ріанин крик:

— Колвине, захищаися! Я дозволяю! Захищаися...

Вона мерщіи побігла вперед, раз по раз кидаючи блискавки. Одна з них таки влучила в стрибучого шінахаида, і тои з відбитою задньою лапою покотився по землі. Проте зміг підвестися и застрибав далі, хоч уже не так прудко, як летів мадваллін і біг даґванал. Наступна блискавка остаточно зупинила иого, але решта двоє чудовиськ виявилися верткішими и успішно ухилялися від відьомських ударів.

Шимас нарешті схаменувся, вилаяв себе за дурну професорську звичку ґрунтовно обдумувати кожен свіи насту- пнии крок і, відштовхнувшись від землі, стрімко злетів угору. Досі левітація не була иого коником, він дуже кепсько тримався в повітрі и мусив зосереджувати на цьому всі свої сили. А тепер усе виходило легко и невимушено; складалося навіть враження, що плащ реагує не на иого маґічні дії, а на самі лише думки.

Завиграшки обігнавши Ріану, Шимас почав кидати в потвор вогняні кулі. Було ще далеко, вони долітали вже тьмяними и ослабленими, проте під подвіиним обстрілом чудовиська не могли так успішно ухилятися, і зрештою чергова Ріанина блискавка перетворила даґванала на смердючу обвуглену тушу.

Мадваллін маиже нагнав Колвина, і Шимасові з Ріаною бракувало лише якогось десятка секунд, щоб вчасно зупинити иого. На щастя, саме тоді на кручу вибігли Дарах та Інґріг, і їхні вогняні кулі примусили потвору звернути

вбік. Вона стала кружляти довкола них, плюючись згустками Темної Енерґії, які Дарах успішно відбивав. А потім надбігла Ріана і двома влучними ударами блискавки спопелила чудовисько.

Колвин кинувся їи назустріч, бебехнувся перед нею навколішки і став цілувати її руки.

—  Дякую, пані! Красненько вам дякую. Ви врятували мене, захистили від цього страховиська. Я такии щасливии служити вам, ви завжди дбаєте про мене.

А Шимас м’яко приземлився поруч із молодою чаклунською парою и сказав:

—  Ви дуже вдало нагодилися. Ми б не встигли зупинити мадвалліна.