— Упокорені запевняють, що ні, — відповіла Кеиліон. — Та це не показник, бо їхнє сприиняття інакше, ніж у нев- покорених, більшість із яких твердять, що для них немає на світі нічого бридкішого та відразливішого за відьомську маґію.
— Проте „більшість“ означає „не всі“, — зауважила Еи-
рін.
— Так, твоя правда, менша. І це наводить на думку, що їхня огида до нас є радше результатом самонавіювання, тоді як наша має безумовнии характер. Деякі сестри вважають таку асиметричність додатковим арґументом на користь спірної тези, що свого часу Китраил був одним із дин- неші. Мовляв, якби чорні чаклуни, демони та чудовиська інстинктивно гидували нашими чарами, то так само бридким був би для них і їхніи господар. А дехто у своїх висновках заходить іще далі. Не сумніваюсь, Івін знаиде нагоду розповісти тобі, що, за її дослідженнями, Темна Енерґія має таку ж природу, як і відьомська маґія, але до невпізнання спотворена, і саме через цю спотвореність вона и викликає в нас огиду — як, скажімо, гнилі овочі та фрукти або тухле м’ясо.
— О! —здивовано мовила Еирін. — Ніколи такого нечула. Гм. Хоч, мабуть, це видається логічним, коли припустити, що Китраил справді був відступником-диннеші.
— Отож-то, — сказала Кеиліон і помахом руки запросила її ити за нею. — Проте, крім привабливої логіки, це припущення не має під собою ніякого реального підґрунтя. Лише бездоказові здогади та надумані, притягнені за вуха ар- ґументи... Власне, тому я и не дозволила Івін викладати тобі інфернальні сили.
— Щоб захистити мене від її хибних поглядів?
— Я не знаю, хибні вони чи правильні. Але певна одного: коли маєш справу з Темною Енерґією, треба менше розводити філософію, а більше діяти, спираючись лише на доконані, перевірені практикою факти. Нехаи Івін ділиться з тобою своїми гіпотезами на інших заняттях або у вільнии час. Я ж навчатиму тебе боротися зі Злом, незалежно від того, чи воно Абсолютне, чи є просто відколотою та спотвореною часткою космічного Добра.
Тим часом вони залишили тренувальнии маиданчик і пішли по вкритіи жорствою доріжці через великии парк, по тои бік якого стояв Тах Ерахоид. Еирін дуже тішилася з відсутності в її полі зору всюдисущих меншеньких сестричок, які з першого ж дня взяли собі за звичку бігати за нею хвостиком, хоч би куди вона ишла, а особливо полюбляли стежити за її практичними заняттями з маґії. Досі їх не дуже лякав гнів наставниць, вони лише ненадовго ховалися, а потім знову підкрадались якомога ближче и супроводжували кожне її плетиво захопленим вищанням. Щоправда, до сьогодні такі заняття проходили або в самому палаці, або на маиданчиках поблизу нього, де вправлялись у чарах и інші дівчата. А позатим, зараз із Еирін була сестра Кеиліон, старша з наистарших, і малеча, мабуть, остерігалася дратувати її.
— Отже, — запитала Еирін, — теорію ми не вивчатимемо?
— Чому ж, вивчатимемо. Та тільки в тіи її частині, що є загальновизнаною и не викликає жодних суперечок. — Кеиліон зо хвилю помовчала. — Втім, говорити так про будь-які теорії, навіть наиусталеніші, можна лише умовно. Саме з цієї причини під час іспитів на повноправну сестру оцінюються винятково практичні навички. Наші попередниці слушно розважили, що наикращим і наиоб’є- ктивнішим мірилом знань є ї хнє застосування на практиці, а без належної теоретичної підготовки жодна відьма, хаи яка вона здібна та сильна, не спроможеться виконати всіх завдань. Досі ця система працювала безвідмовно, але в твоєму випадку дала сериознии збіи. Тобі, звичаино, відомо, що чимало сестер вважали за необхідне змінити для тебе правила — або встановити мінімальнии термін учнівства, або ж запровадити теоретичні іспити. Але так було б нечесно и несправедливо. Якщо ти все ж вирішиш знехтувати навчанням, щоб чимшвидше позбутися придатку „менша“, то це буде твіи власнии вибір і твоя особиста відповідальність за нього.
— Я не знехтую, сестро, — пообіцяла Еирін, як уже обіцяла іншим наставницям. — Бо тоді б сама вчинила нечесно. Виишло б так, що за мене іспити складала Ґвен, а я лише бездумно виконувала її вказівки. Мені мало просто
Кеиліон вер Маллаиг уповільнила ходу, повернула до Еирін голову і зміряла її пильним поглядом.
— Дуже сподіваюся, що ти говориш це щиро.
Обідала Еирін у вже звичному товаристві Брі, Гелед та Морін, з якими заприятелювала ще в першии день свого перебування на Тір Мінегані. Сьогодні (як, власне, і вчора та позавчора] до них приєдналася тринадцятирічна Арвен вер Тордіш — така ж смаглява, чорноволоса и темноока, як Брі, але, на відміну від неї, низенька на зріст, ще и надзви- чаино щуплява. Від самого початку вона набивалася до Еирін за подругу; Гелед і Брі вважали дівчину замалою для їхньої компанії и радили відшити її, поки ще не пізно. Проте Еирін, хоч і не любила водитися з меншими за себе, вирішила, що так буде неправильно, і погодилася з Морін, яка пропонувала дати Арвен шанс.
За обідом дівчата стали розпитувати в Еирін, як про- ишло її перше заняття з інфернальних сил. Насправді воно було вже другим, проте попереднє, що відбулося минулого ґвинера не рахувалося, оскільки сестра Кеиліон цілком згаяла иого на те, щоб особисто проекзаменувати Еирін на володіння всім шістьма десятками базових плетив. (До речі, Івін, дізнавшись про це, дуже розсердилася, бо все виглядало так, ніби наистарша поставила під сумнів її викладацьку кваліфікацію.]
Еирін не хотіла вихвалятися перед подругами, тому просто відповіла, що сьогодні лише практикувалася в стримуванні Темної Енерґії. На це Брі скрушно зауважила, що вже цілии рік тільки те и робить, що навчається її стримувати. А Гелед, яка мала значно більші успіхи,
