були в палаці лише гостями, тому ті з них, хто міг собі це дозволити, тримали в Тахріні окремі будинки. Наибільшим з них був дім лорда Фінвара — чи навіть не дім, а радше невеликии палац, до того ж розташовании у самісінькому середмісті, неподалік Рінанхару. Його було зведено ще за часів лорда Туахала, Фінварового діда, якии за шалені гроші придбав колишню міську ратушу разом з прилеглими спорудами і просто наказав усе знести, щоб на чистому місці поставити велику п’ятиповерхову будівлю у формі підкови. Його син, Даихі аб Туахал, остаточно перебрався з родиною до Тахріна і вже звідси керував своїми численними копальнями, шахтами та каменярнями. Відтоді представники старшої гілки роду О’Міхертах стали столичними мешканцями. Утім, ні лорд Даихі, ні лорд Фінвар не наважувалися балотуватись до Ради Лордів від Королівської Області, бо були не надто популярними серед тахрінської шляхти, тому и далі обиралися від Князівства Фиршам, де мали наибільші земельні володіння.
У стіні були оббиті залізом дубові ворота, що вели на за- дніи двір садиби. Вдень ними користалася прислуга, щоб не муляти панських очеи біля парадного входу; сюди ж приїздили підводи з харчами, дровами, вугіллям та іншими потрібними для господарства припасами. На ніч ворота замикались, а на додачу їх було захищено потужними охоронними чарами, покликаними вбезпечити хазяиське добро від зазіхання злодії в.
У будці за воротами спав сторож. Прицілившись, Шаина наслала на нього сонні чари, щоб він, бува, не прокинувся передчасно, і без наименших вагань підіишла до самісіньких воріт. Шаннон не відставала від неї ні на крок, але при цьому нервово роззиралася довкола.
— Ти ще можеш передумати, — сказала їи Шаина. — Це останніи шанс. Якщо не впевнена, краще повертаися до Рі- нанхару.
— Я и справді не впевнена, — відповіла Шаннон. — Але не передумаю. Все одно мені перепаде від Брігід за те, що я знала про твіи намір і не спинила тебе.
— Цеи арґумент я вже чула, — зауважила Шаина, вивчаючи охоронні чари на воротах. — А Фінвар має на службі гарного чаклуна. Дуже вишукане плетиво. хоч і не ідеальне.
Вона не стала розплітати чари, а просто схитрувала, перевівши їхніи внутрішніи годинник на сьому ранку. В ден- нии час маґічна охорона припиняла свою дію, а із залізним засувом Шаина впоралася завиграшки.
— От і все, — промовила вона, відчиняючи у воротах хвіртку. — Ну то що, идеш зі мною?
Шаннон зітхнула і знизала плечима.
— А де ж я подінуся.
Накинувши на себе чари невидимості, вони проминули огорнении нічною пітьмою задніи двір з господарчими будівлями і виишли на внутрішніи, посеред якого стояла велика кругла клумба. У теплу пору року вона тішила хазяїв та ї хніх гостеи рідкісними квітами, завезеними з Півдня, а зараз була порожня — з настанням холодів тутешніи садівник дбаиливо повикопував усі рослини и переніс їх на зиму до теплиці.
Шаина зупинилася біля клумби и обвела поглядом будинок, що оточував двір з трьох боків. Ії нітрохи не турбувало, що хтось із домашніх міг не спати і саме цієї миті дивитись у вікно. Відьомські чари невидимості не були абсолютними, але вночі працювали безвідмовно. Певна річ, вони б не обдурили чаклуна, проте Шаина знала, що Еиндрид аб Донхаг, якии працював на лорда Фінвара, завжди ночував у себе вдома, засвідчуючи цим, що в жодному разі не належить до прислуги.
У внутрішніи двір вело п’ятеро двереи, що мали маґі- чнии захист. Так само було захищено и усі вікна на першому поверсі, а вище тяглися сиґнальні плетива, які негаино здіиняли б тривогу при спробі злодіїв приставити до стіни драбину.
Повнии захист вимикався о шостіи ранку. Однак і після цього чари не припиняли своєї дії: вони працювали цілодобово, запам’ятовуючи кожного, хто заходив до будинку або виходив з нього. Тож маистер Еиндрид не дарма брав за свою роботу високу платню.
— Тільки не кажи, що я не попереджала, — озвалася Шаннон.— Фінвар схиблении на безпеці не менше за по- кіиного Енгаса. Заблокувати сиґналізацію не проблема, але сліди нашого втручання залишаться, і чаклун неодмінно їх виявить. З таким самим успіхом ми могли б наскочити посеред білого дня і влаштувати прилюднии обшук. А це ж зовсім не годиться. Я взагалі сумніваюся, що ми знайдемо бодаи якісь докази проти Фінвара, зате напевно дамо иому привід звинуватити нас у переслідуваннях. І тим самим зробимо ведмежу послугу твоєму братові. Брігід просто оскаженіє.
Шаина кивнула:
— Оце и відповідь на твоє питання, чому ти попхалася за мною. Щоб стримати мене, вберегти від помилок. Але повір, я не збираюся шкодити Бренанові и сердити Брігід. Якщо не вдасться обдурити чари, я відступлю. Хоча це ма- лоимовірно, — додала, помітивши в захисті слабину. — Не буває бездоганних чарів — ні відьомських, ні чаклунських.
Вона обіишла клумбу и наблизилася до двереи посередині правого крила. Обережно, але впевнено розсунула плетиво біля замка и дісталася до вузла, що поєднував тринадцять маґічних ниток. Одна з них, фіолетового кольору, була зв’язана трохи недбало, і її кінчик визирав назовні.
— А ось і шпарина, через яку ми прослизнемо. Чаклунам важко даються фіолетові чари, з ними вони часто припускаються помилок і навіть не помічають їх. Цим просто гріх не скористатися.
