просто розібратися в ніи. Та повернімося до двох наших колеґ, що зібрались на Ініс на н-Драиґ. Маистер Йорах побіжно згадував про них, але ніяких подробиць не знає. Хіба те, що вони подружжя з Ар- ранських островів.
— Атож, із Дин Корвала. Дуже милі молоді люди, гарна пара. Мене завжди тішить, коли чаклун сходиться з чаклункою, хоч це, на жаль, рідко буває. Може, тому Див і не дарує нашим діточкам хисту до чарів, бо ми цураємося одне одного, хтозна... Дарах та Інґріг одружилися ще в Кованха- рі, а після навчання разом поїхали на Дарахову батьківщину, Ініс Арран Мор. Там Інґріг знаишла роботу при королівському дворі, а Дарах викупив у старого чаклуна, свого першого вчителя, крамницю маґічного приладдя. Обоє заприязнилися з моєю університетською подругою Елинд бан Шо- рас, ви маєте її знати, в дівоцтві вона була вер Ґвинвар. От хоч убиите, не розумію чаклунок, що беруть собі чоловікове ім’я, надто ж коли виходять за звичаиного, не чаклуна. Тут нам треба рівнятися на знатних пань, ми, врешті, теж
не прості люди.
Шимас добре пам’ятав Елинд вер Ґвинвар. Ця дівчина відзначалася сильним провидницьким даром, якии абсолютно не контролювала. Крім того, більшість її передбачень містили імена, ґеоґрафічні назви або якісь певні дати. З одного боку, це робило їх конкретнішими, а з іншого, не дозволяло провести перевірку чарами верифікації . Професорки з кафедри доклали чимало зусиль, щоб прищепити їи бодаи мінімальну провидницьку дисципліну, але всі їхні намагання були марні.
— Так, я знаю її, — квапливо сказав Шимас, скориставшись короткою паузою, коли Алдіш поклала до рота чергового марципана. — Це якось пов’язано з Ініс на н-Драиґом?
— Ще б пак пов’язано. Наипряміше пов’язано. Скажу вам, професоре, це чудернацька історія. У середині гедре- ва Елинд наворожила Дарахові та Інґріг, що вони конче мусять побувати на Драконячому острові, причім незабарно, ще до кінця року, а інакше станеться біда. Самі розумієте, таке передбачення неможливо перевірити, і відьма, що гостює в Дин Корвалі, назвала иого просто маячнею. Я б не стала засуджувати її категорично, бо пам’ятаю, та и ви, професоре, маєте пам’ятати, скільки пустопорожніх передбачень давала Елинд студенткою і як вона полюбляла врочи- ти різні лиха на наші голови. Отож відьма не захотіла нічого робити, а Дарахові з Інґріг було не по своєму пір’ю самим винаиняти корабель. Ось це, що не кажіть, геть несправедливо. Коли порахувати, то дев’ять із десяти маґічних послуг, що їх відьми надають королям та князям, до снаги зробити и навченому чаклунові, а однак, вони отримують за це таку купу грошеи, якої нам і за всеньке життя не заробити.
— Та все ж корабель знаишовся, — промовив Шимас.
— Так, професоре, знаишовся. До всього іншого, Елинд напророкувала, що тои, хто своїми діями чи бездіяльністю перешкоджатиме ціи важливіи справі, сам постраждає. Відьма нітрішечки не злякалася, зате король Еґіл аб Феи- хін вирішив не спокушати долю и наказав спорядити корабель. Трохи поскупився, звісно, кораблик дав вутленькии, але годящии для подорожі. От якби відьма захотіла плисти, то.
Далі Шимас її не слухав. Як фахівець з пророцтв, він знав, що більшість із них ніколи не справджується. Навіть верифіковані часто-густо мають нікчемну силу через те, що виконання всіх їхніх передумов або неможливе, або мало- имовірне. Та цього разу, схоже, ишлося про справді чинне передбачення, дарма що иого було зроблено вкраи нена- діиною провидицею. Шимас не вірив у випадковості, тому був переконании, що подорож молодого чаклунського подружжя на Драконячии острів має прямии стосунок до ї хньої з Ріаною місії .
Інше питання — якии саме. Чи піде їм це на користь, чи навпаки — зашкодить. У безликих і незбагненних Вищих Сил, яким чаклуни звикли приписувати авторство всіх справдешніх пророчих послань, могли бути зовсім інші плани, ніж в одного окремого диннеші.
Розділ IX
Таємна угода
„Любии брате..“ Бренан досі не міг звикнути до такого звернення, хоча за останні чотири місяці зустрів уже чимало жінок, які називали иого братом. З усіма ними, крім однієї, він не мав кровного зв’язку, але їх з ним поєднувало дещо більше и вагоміше, ніж просто спільна кров. Вони належали до відьомської родини, що складалася з чотирьох сотень сестер та одного брата, і якщо Бренан лише потроху пристосовувався до свого нового статусу, вчився сприима- ти себе частиною цієї великої сім’ї, то самі відьми відразу, без наименших сумнівів і вагань, прииняли иого в своє коло.
Зараз перед ним лежало три аркуші паперу, списані акуратним, але надміру кучерявим і через те важким для сприиняття почерком сестри Моркадес вер Ріґан:
Любий брате!
Даруй, що не написала тобі, як тільки ми прибули до Кіл- ґурайна, але я думала, що для цього буде вдосталь часу. Майнан ніколи не скаржився на брак уваги з боку відьом, тому ми з сестрою Мірґен і гадки не мали, що наша поява викличе тут справжній ажіотаж. Хоча мусили б це передбачити. Майнанці вважають себе сусідами Катерлаху (ти, мабуть, і сам знаєш, що вони розглядають окремішність Лида- ву, як прикре й тимчасове непорозуміння), тому завжди демонструють жваву і, часом, перебільшену цікавість до всіх подій в „історично сусідній“ країні. З огляду на це, зовсім не дивно, що Марвен і Ґрайне привернули до себе дуже пильну увагу всіх тутешніх вельмож, включно з королівською родиною. їх прийняли на найвищому рівні, як справжніх принцес, бо нітрохи не сумніваються в тому, що невдовзі ти станеш катерлахським королем.
Усупереч моїм побоюванням, дівчата зовсім не розгубилися перед блиском майнанського двору і не осоромили ні тебе, ні самих себе. Певна річ, їхнім манерам ще далеко до витонченості високородних панянок, але тримались вони гідно і справили гарне враження. Я аж запишалася тим, як багато встигла зробити за три тижні моєї опіки над ними. У тій самій мірі може пишатися й Мірґен — яка, до речі, переказує тобі своє палке сестринське вітання. Проте найбільше похвал заслужили твої кузини — і за слухняність, і за старанність, і за свій меткий розум. Ми з Мірґен не сумніваємося, що їм знадобиться зовсім небагато часу, аби стати досконалими юними леді.
