повноваження реґента, ви самі зможете зректися цієї посади и призначити на неї кого забажаєте.
Лорд Кивін похитав головою.
— Ви ж розумієте, пані, що я так не вчиню. У мене, на відміну від вас, немає жодних вагомих підстав для відмови. Принаимні таких, які я міг би озвучити публічно. Але вам скажу, що не хочу навіть приміряти на себе корону, бо потім буде важко з нею розлучатися. Дуже люблю владу, маю таку слабину, тому волію залишатися тим, ким буду до самої смерті — ґрафом Мерхирським. Гаразд якби ще ишлося про тиждень чи два, тоді б я не дуже цим переимався. Але боротьба за престол буде тривалою и виснажливою, лорд Авлаид і лорд Фінвар так просто вам не поступляться. Та и лорд Ріґвар триматиметься до останнього у сподіванні, що лордові Бренанові не вдасться зібрати чотирнадцять голосів. А отже, я пробуду на чолі держави досить довго, щоб
звикнути до свого нового становища.
У иого останніх словах пролунало завуальоване питання. Шаина обмінялася швидкими поглядами з Ґвен і сказала:
— Це поки неофіціина інформація, але міи брат схиляється до того, щоб пропустити поперед себе лорда Ріґвара.
Кивін аб Енгас пильно подивився на неї:
— То він лише схиляється чи справді вирішив зачекати?
Після секундних вагань Шаина ствердно кивнула:
— Він справді зачекає. Та перш ніж оголосити про це, хоче порадитися з лордами, які вже иого підтримали. Іхню реакцію легко передбачити, але ж ви самі розумієте, що було б неввічливо не спитати, як вони до цього ставляться.
— Так, розумію, — промовив Кивін аб Енгас із відчутною полегкістю в голосі. — І радии, що ваш брат прииняв таке мудре і зважене рішення. Свого часу я доклав певних зусиль, щоб переконати батька зробити леді Ґвенет реґен- том, однак це зовсім не означає, що мені були до вподоби ваші наміри чимшвидше всадовити лорда Бренана на трон. Просто я бачив, що вас не спинити, а протидія вам лише подовжить період політичної нестабільності в країні. Зате тепер з легким серцем віддам свіи голос за ґрафаЯрвшського. За наявних обставин він видається мені наиприинятнішою кандидатурою, і я певен, що більшість членів Ради поділяють цю думку.
— А коли так, — зауважила Ґвен, — то у вас немає причин відмовлятися від посади реґента. Рада Лордів збирається через шість днів, тож ви навіть не встигнете увіити в курс поточних справ, як уже доведеться передавати їх лордові Ріґвару.
Ґраф ствердно, хоч і без наименшого ентузіазму, кивнув:
— Ваша правда, пані. Тоді я знімаю свої заперечення і готовии перебрати на себе ваші обов’язки.
Після цього Кивін аб Енгас лише ненадовго затримався, щоб обговорити з Ґвен деякі процедурні моменти маибу- тньої передачі повноважень, а потім пішов готуватися до призначеної опівдні церемонії. Коли двері за ним зачинилися, Ґвен задоволено сказала:
— От і все владналось. А я боялася, що доведеться ще довго иого вмовляти. Ти вчасно нагодилася з цією звісткою. До речі, Бренан сам так вирішив, чи иому порадила Брігід?
— Ну, власне, порадила я, — відповіла Шаина. — Він узагалі не хотів нічого чути про корону, збирався все кинути и поїхати з Тахріна, але я переконала иого, що так не можна робити.
Ґвен ніяково відвела погляд.
— Мені дуже прикро, Шаино, я не хотіла завдавати Бре- нанові болю. Я люблю иого, справді люблю, але не так сильно, як він на те заслуговує. Не так, як сестра Ґрівільд любила принца Ітира аб Ваигана. Вона зреклася Іскри задля коханого чоловіка, а я. Мене жахає сама думка про те, що я могла не дочекатися цього дня, могла втратити шанс знову стати відьмою.
— Тоді б ти ніколи не довідалася, що мала такии шанс, — зауважила Шаина.
— Атож. І від цього мені ще страшніше. Доля сміялася б з мене, а я, нічого не підозрюючи, тішилась би собі королівською короною — цією жалюгідною заміною відьомської сили. — Ґвен мерзлякувато пощулилася, та вже наступної миті розпростала плечі. — Скажу тобі чесно, Шаино, зараз я почуваюся так, ніби прокинулася від моторошного сну. Останні два роки були для мене справжнім пеклом, і я хочу чимшвидше забути їх, викреслити зі своєї пам’яті. Тому не чекатиму до завтра, а вже сьогодні по обіді вирушу на Тір Мінеган. Оце передам лордові Кивіну повноваження ре- ґента — і в дорогу. Жодної заивої хвилини не затримаюсь у Катерласі.
